Католики і православні святкують Великдень не тому, що йдеться про “різну Пасху”, а тому, що вони по-різному рахують одну й ту саму дату. Базове правило в них спільне ще від Нікейського собору: свято має бути після весняного рівнодення, після пасхальної повні і в неділю. Але далі починаються відмінності в календарях і таблицях розрахунку.
Пояснення
Західні церкви обчислюють Великдень за григоріанським календарем і західною пасхалією. Більшість православних церков для Пасхи й далі користуються юліанською пасхалією, навіть якщо для нерухомих свят частина з них уже перейшла на новоюліанський календар. Через це “церковне” весняне рівнодення і “церковний” повний місяць у східній та західній традиціях часто припадають на різні дні.
Тут і виникає важливий парадокс: перехід на новоюліанський календар для нерухомих свят не означає автоматичної зміни Пасхалії. Для Великодня багато православних церков свідомо зберігають традиційний порядок обчислення, щоб не розривати спільну практику святкування Пасхи між собою.
Деталі
Тут важливо не сплутати церковний розрахунок з реальною астрономією. І католики, і православні зазвичай визначають дату не за спостереженням неба в конкретний рік, а за календарними правилами й пасхальними таблицями. Різниця в тому, що на Заході ці таблиці прив'язані до григоріанського календаря, а на Сході традиційно до юліанського. У XXI столітті юліанське 21 березня відповідає 3 квітня за цивільним календарем, тому православний розрахунок часто автоматично зсувається пізніше.
Окремо варто пояснити термін “пасхальна повня”. Це не обов'язково та сама повня, яку ви бачите на небі саме цього вечора. У церковному розрахунку йдеться про спеціально обчислену календарну дату. У східній традиції для цього використовують пасхальні таблиці, пов'язані з 19-річним циклом Метона, а не прямі дані сучасних обсерваторій. Тому реальна астрономічна повня і церковна “пасхальна повня” можуть не збігатися день у день.
Через це різниця буває не щороку. Іноді дати збігаються, коли обидві системи приводять до однієї неділі після відповідного пасхального повного місяця. В інші роки західна і східна традиції можуть розходитися на тиждень або й більше.
Що з Песахом
Часто можна почути, що православна Пасха “обов'язково має бути після єврейського Песаха”. Це популярне пояснення, але воно надто спрощує ситуацію. Історично християнська Церква виробила власний спосіб обчислення Пасхи й не прив'язує дату напряму до сучасного юдейського календаря. Водночас у східній традиції справді зберігся принцип не святкувати Пасху раніше або разом із Песахом, тому на практиці православна дата часто відсувається пізніше. Отже, Песах тут важливий для традиції, але головна причина розбіжності все ж у різних календарях і різній пасхалії.
Коротко
- Правило свята спільне: після весняного рівнодення, після пасхальної повні і в неділю.
- “Пасхальна повня” - це розрахункова дата: вона не завжди збігається з реальною повнею на небі, бо церква користується пасхальними таблицями.
- Новоюліанський календар не змінює дату Великодня автоматично: нерухомі свята можуть рахувати по-новому, а Пасху далі обчислюють окремо.
